Організація робочих місць для працівників з інвалідністю

ПОРАДИ ПО ПРИСТОСУВАННЮ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Види робочих місць, на яких може працювати людина з інвалідністю

Напрями пристосування робочих місць

Процесс пристосування робочих місць 

Вимоги та рекомендації щодо організації робочих місць та забезпечення доступності інфраструктури

Корисні посилання 

Державна допомога роботодавцям на створення робочих місць для людей з інвалідністю

 

 

Види робочих місць, на яких може працювати людина з інвалідністю 

Працевлаштування особи з інвалідністю може відбуватися:

  • на звичайному робочому місці(за потреби – із застосуванням певних заходів з його адаптації), якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використане для його працевлаштування;
  • на спеціальному робочому місціяк на відкритому ринку праці, так і в межах захищеної зайнятості (на підприємствах громадських організацій інвалідів, соціально-економічних підприємствах, трудових майстернях для осіб із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, «транзитні»/«модельні» робочі місця тощо.

Спеціальне робоче місце інваліда– окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують вжиття додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, зумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного й додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Спеціальне робоче місце може бути створено вперше або шляхом адаптації/пристосування наявних умов праці на вже діючому робочому місці для працевлаштування особи з інвалідністю.

Необхідність у створенні спеціальних умов може виникнути за різних обставин: наприклад, коли приймають нових працівників, або коли працівники, які працювали раніше, повертаються до роботи після отримання виробничої травми, набуття інвалідності.

Приклад з українського досвіду

Викладач технічного університету став інвалідом унаслідок зниження слуху. Йому стало важко, майже неможливо продовжувати працювати на своїй кафедрі у звичному режимі. Керівництво пішло назустріч і змінило умови роботи: замість аудиторного навантаження йому доручили керівництво курсовими та дипломними роботами, перевірку контрольних робіт студентів заочної форми навчання.

Організація робочого місця для людини з інвалідністю може відбуватися за рахунок раціональнішого перерозподілу наявних виробничих функцій. Останній спосіб може бути привабливий тим, що він відносно простий і дає змогу обійтися без проходження складної процедури одержання державних дотацій.

Приклад зі світового досвіду

На швейній фабриці оператори швейних машин перебувають під постійним тиском, намагаючись виконати денну норму. У них немає часу на підтримання охайності робочих місць, тому порожні коробки та відходи матеріалу захаращують робочі місця та проходи, що знижує продуктивність праці. Примушення до порядку з боку керівництва призводить до напруження у колективі, а прибирання відбувається лише наприкінці зміни.

Спеціаліст центру зайнятості, здійснивши аналіз роботи, дійшов висновку, що поганий стан забезпечення чистоти й порядку протягом зміни фактично зменшує продуктивність і створює ризик нещасних випадків і пожеж. Тому він рекомендував підприємству найняти ще двох працівників на постійній основі для підтримання охайності робочих місць, а потім переконав роботодавця найняти для виконання цієї роботи працівників з інвалідністю, які мають розумову відсталість.

Сутність методу у тому, щоб за рахунок перерозподілу обов’язків у вже існуючому виробничому середовищі позбавити працівників від виконання певних операцій і, у такий спосіб, виділити окрему посаду для працевлаштування людини з інвалідністю. При цьому виграють всі: інші працівники можуть зосередитися на виконанні своїх основних завдань, роботодавець отримує підвищення продуктивності праці, а люди з інвалідністю – роботу.

 

Напрями пристосування робочих місць 

Створення спеціальних умов праці для людей з інвалідністю може бути пов’язане, як з адаптацією умов праці, так і зі зміною технологічного процесу (напрями пристосування робочого місця для потреб людини з інвалідністю представлені у табл. 1).

 

Таблиця 1. Варіанти пристосування робочого місця

до потреб працівників з інвалідністю

Напрям пристосування

робочого місця

 

Заходи із пристосування

Приклади

Процедурна адаптація

Коригування графіку роботи, послідовності виконання робіт тощо

Скорочення тривалості робочого дня, надання додаткових перерв для прийому ліків, робота на дому, використання комп’ютерної комунікації замість усної

Змістовна адаптація

Коригування та адаптація функціональних обов’язків, зміна робочих завдань тощо

Перерозподіл функціональних обов’язків між працівниками

Фізична адаптація, не пов’язана зі зміною технологічного процесу на звичайному підприємстві

Адаптація середовища створення відповідних санітарно-гігієнічних умов та умов відпочинку під час регламентованих перерв тощо

Облаштування пандусів, туалетів та душових для інвалідів, перегородок у приміщеннях, які дають працівникам змогу прийняти ліки, зробити собі ін’єкцію тощо

Фізична адаптація, пов’язана зі зміною технологічного процесу на звичайному підприємстві

Модифікація чи пристосування наявних інструментів, обладнання тощо

Застосування спеціальних технічних засобів, спеціального обладнання та робочих меблів, встановлення необхідних опор і кріплень

Організація індивідуального супроводження на звичайному робочому місці

Застосування праці асистента, майстра чи наставника

Впровадження відповідних посад – приміром, помічника кухаря

Організація індивідуального супроводження на спеціальному робочому місці у загальному виробничому середовищі

Застосування праці асистента, майстра чи наставника

Впровадження відповідних посад – приміром, майстра, який наглядає за роботою працівників із інвалідністю

 

Процесс пристосування робочих місць 

При створенні спеціального робочого місця необхідний індивідуальний підхід до конкретного працівника.

Процес створення спеціальних умов починається з оцінки ситуації. Для цього необхідно визначити, які конкретні бар’єри або інші фактори створюють для працівника з інвалідністю перешкоди в доступі до робочого місця, заважають виконувати покладені на нього обов’язки або почувати себе нарівні з іншими співробітниками.

Бар’єром визнається неможливість виконувати ті чи інші дії або виконувати певні службові обов’язки внаслідок відсутності для цього умов. При цьому в жодному разі не можна ставити потреби конкретної людини у залежність від категорії інвалідності. Наприклад, для працівників з інвалідністю по зору необхідний один перелік спеціальних умов праці, а для людей, які пересуваються в інвалідних візках, інший. Це виправдано під час створення та забезпечення доступності інфраструктури організації для вільного пересування, але при оцінці потреб у спеціальних умовах праці безпосередньо на робочому місці на перший план висуваються зовсім інші фактори.

Так, недостатньо знати, що у претендента на робоче місце цукровий діабет, оскільки цей факт сам по собі ще нічого не пояснює. Необхідно довідатися, чи потрібні людині спеціальні перерви у роботі для контролю рівня цукру або прийому їжі упродовж робочого дня. Важливо з’ясувати, чи потребує працівник чіткого графіку роботи, розробленого спеціально для нього відповідно до його індивідуального режиму дня (з метою контролю стану здоров’я).

Можливо таке, що вакансія є загалом підходящою для людини з інвалідністю, але вона за станом здоров’я не може виконувати деяких посадових обов’язків, які не є основними. В цьому разі треба вивчити можливість перекладення певних функцій на інших працівників(що працюють на таких самих, або інших посадах). Часто такий перерозподіл є несуттєвим для виробничого процесу, проте дуже важливим для конкретного працівника. Наприклад, у канцелярію, де працюють кілька службовців, можуть працевлаштувати людину з порушенням слуху та мовлення, якщо її буде звільнено від обов’язків відповідати на телефонні дзвінки. Натомість цей працівник може виконувати додаткову роботу з підшивання й ксерокопіювання документів, введення даних у комп’ютер тощо.

 

В багатьох випадках непідходящі умови праці може бути компенсовано пристосуванням робочого місця до особливостей конкретної особи. Для деяких видів інвалідності таке пристосування є обов’язковою умовою трудової діяльності взагалі (наприклад, для людини, яка пересувається на візку, необхідні пандуси на всьому шляху до робочого місця). Щодо деяких професій пристосування необхідні лише за наявності на цьому робочому місці негативних факторів праці.

 

Дляотримання кваліфікованої консультації щодо переобладнання робочого місцяроботодавець може звернутися до:

  • центру зайнятості (спеціалісти яких можуть додатково звернутися за консультацією до лікарів МСЕК);
  • громадських організацій людей з інвалідністю;
  • спеціальної літератури на тему професійної реабілітації людей з інвалідністю, нормативної бази тощо.

 

У деяких випадках варто залучити фахівця із комп’ютерних технологій, котрий може допомогти у зміні способу спілкування із працівником з інвалідністю чи спростити йому виконання певних завдань. Так, наприклад, можна інсталювати певні комп’ютерні програми з озвучування (це можна слухати у навушниках) текстових документів для людей зі зниженим зором, або такі, що виводять текст на екрані збільшеними літерами тощо. Деякі з цих програм (екранні лупи, синтезатори мови тощо) можна знайти на сайті «Поверь в себя!» за адресою: http://www.believe.net.ua.

 

Пристосування робочих місць дає змогу перейти від питання: «Що може, а чого не може людина з інвалідністю?» до питання: «Що необхідно зробити, щоб людина з інвалідністю могла працювати на цікавій для неї роботі?».

 

Навіть на підходящій роботі людині з відносно неважким станом інвалідності буде значно комфортніше працювати в умовах певного пристосування робочого місця або виробничого середовища до її особливих потреб. Це можна зробити як за рахунок роботодавця, так і коштом державної допомоги. 

 

Вимоги та рекомендації щодо організації робочих місць та забезпечення доступності інфраструктури 

Вимоги до робочих місць для людей із сенсорними порушеннями

Найзначніші порушення, що обмежують здатність працівників з інвалідністю до орієнтації та трудової діяльності, спостерігаються при патології зорового аналізатора. Цей тип патології зумовлений аномаліями рефракції, порушенням прозорості середовищ ока, що проводять світло, зниженням гостроти зору, світловідчуття і деформацією полів зору аж до повної сліпоти.

У цих випадках використовується спеціальне оснащення верстатів і робочих місць; забезпечення пристосуванням для переміщення деталей, вузлів і приладів; модифікація органів управління механізмами і верстами; установка огорож: захисних і таких, що направляють переміщення у цехах і ділянках; блокування верстатів і механізмів, що рухаються; спецсигналізація; засоби інформатизації.

Освітлення робочих місць для інвалідів по зору необхідно встановлювати індивідуально. На робочих місцях, де працюють люди зі слабким або залишковим зором, не допускаються різкі зміни освітлення протягом робочого дня.

Із загальноорганізаційних заходів необхідні такі: надання транспорту для доставки на роботу і додому; залучення допоміжного персоналу (зрячих) для допомоги працівникам з інвалідністю; організація технологічного циклу і підбір виробів та робіт, що відповідають трудовим можливостям працівників з інвалідністю; розробка полегшених режимів праці.

Працівники з порушеннями слуху не можуть бути зайнятими на роботах, де про аварійні ситуації попереджає звукова сигналізація, та в цехах, де транспортні засоби використовують звукову сигналізацію, а також на роботах в умовах інтенсивного шуму та локальної виробничої вібрації.

При вестибулярній дисфункції не можна розташовувати робочі місця на висоті, без достатнього освітлення, біля механізмів, що рухаються, електрообладнання.

Вимоги до робочих місць працівників, які мають вісцеральні і метаболічні порушення

Вісцеральні і метаболічні порушення є одними з найчастіших причин інвалідності, оскільки охоплюють порушення кровообігу, дихання, травлення, ендокринної та нервово-м’язової систем, виділення і водно-сольового обміну тощо. Все це призводить до порушень працездатності у вигляді зниження можливості переносити фізичні та нервово-психічні навантаження, сенсорної і моторної дезорієнтації та дискоординації, з певними невротичними і психічними зрушеннями.

Основними заходами, що забезпечують для цієї групи працівників організацію робочих міць є: дотримання належних санітарно-гігієнічних параметрів середовища у приміщеннях і на робочому місці; забезпечення механізмами для полегшення фізичних навантажень, а також доставки заготовок, деталей і вузлів на робоче місце та їх видалення після виконання технологічної операції; підбір у технологічному циклі місця, де може виконувати роботу така людина.

Для таких працівників характерними є особливі потреби щодо режиму праці та відпочинку, режиму харчування; їх робочі функції не повинні передбачати підвищених вимог до уваги, зібраності, тонкої координації та витривалості.

Вимоги до робочих місць людей із руховими порушеннями

Коли йдеться про рухові порушення, то слід розрізняти патології з порушенням рухів верхніх і нижніх кінцівок, хребта та їх поєднання.

При рухових порушеннях верхніх кінцівок і обмеженій здатності до самостійного пересування основними методами організації робочих місць працівників для більшості доступних професій є такі: забезпечення спеціальними робочими меблями, встановлення необхідних опор і кріплень, модернізація і індивідуальна підгонка пристроїв управління механізмами і верстатами, забезпечення пристосуваннями для переміщення деталей та вузлів, готових виробів і габаритного оснащення до робочого місця та їх усунення в разі необхідності, а також механізмами для підйому вантажів і їх транспортування до робочих зон та відвальних бункерів. Крім того, для доставки цих працівників на роботу і до місця проживання необхідно надавати спеціальний транспорт.

При рухових порушеннях ніжних кінцівок необхідно: забезпечити працівника спеціальними меблями з індивідуальною підгонкою, пристроями для переміщення деталей, вузлів та виробів; установити опори та кріплення, що направляють рухи у приміщенні ділянки або цеху, а також леєри; модифікувати пристрої управління спеціальними механізмами полегшення праці для запобігання значним зусиллям на верстатах, сильним нахилам корпусу, присіданням та вставанням, підніманням-спускам східцями, тривалому перебуванню на ногах з частими поворотами на місці.

 

Інформацію щодо облаштування робочих місць для працівників із деякими типами інвалідності узагальнено в табл. 2.

 

Таблиця 2. Вимоги та рекомендації, які необхідно враховувати при визначенні робочого місця працівників з інвалідністю

Категорії інвалідів

Групи інвалідів

Об’ємно-планувальні, будівельні та інші спеціальні рішення

Інваліди з ураженням опорно-рухового апарату

Ті, які користуються візками

а) ширина проходів у приміщеннях – не менше за 1,2 м;

ширина коридору чи переходу в іншу будівлю – не менше за 2,0 м;

ширина евакуаційного виходу з приміщення та з коридору на сходи – не менше за 0,9 м;

ширина маршу сходів– не менше за 1,35 м;

б) при розташуванні робочих місць на другому поверсі та вище має бути обладнано ліфт із пасажирською кабіною: ширина – 1,1 м; глибина – 1,4 м. Для нового будівництва громадських та виробничих будинків рекомендується застосовувати ліфти із шириною дверного прорізу не менше за 0,9 м;

в) планування робочих місць має забезпечувати мінімальну необхідність пересування;

г) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування.

 

Ті, хто має захворювання (вади розвитку) нижніх кінцівок

а) ширина евакуаційного виходу з приміщення та з коридору на сходи – не менше за 0,9 м; ширина маршу сходів – не менше за 1,35 м;

б) при розташуванні робочих місць на другому поверсі та вище має бути обладнано ліфт загального користування;

в) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування.

Інваліди з захворюваннями органів зору

Незрячі (сліпі)

а) робочі місця мають бути розташовані не вище ніж на другому поверсі;

б) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування;

в) планування приміщень має бути симетричним, таким, що легко запам’ятовується;

г) розташування на одному поверсі виробничих та санітарно-побутових приміщень;

д) забезпечення тактильною та голосовою (звуковою) інформацією

Люди зі слабким зором

а) робочі місця мають бути розташовані не вище ніж на третьому поверсі;

б) відсутність будівельних та інших конструкцій, які створюють незручності для пересування;

в) люмінесцентне освітлення, підвищене освітлення робочих місць та приміщень;

г) забезпечення голосовою (звуковою) інформацією

Інваліди з захворюваннями органів слуху

Нечуючі та люди зі слабким слухом

Забезпечення візуальною інформацією

Інваліди унаслідок внутрішніх захворювань

Працівники із захворюваннями органів дихання

а) підвищений повітрообмін;

б) розташування робочого місця в приміщенні з вікнами на сонячному боці

Працівники із захворюваннями серцево-судинної системи

а) забезпечення пасажирським ліфтом при розташуванні робочих місць на другому поверсі та вище;

б) розташування робочого місця в приміщеннях із вікнами на тіньовій стороні, при орієнтації вікон на південь та захід має бути забезпечено захист від прямих сонячних променів

 

 

Деякі питання забезпечення доступності інфраструктури як будівлі, де пропонують роботу працівникам з інвалідністю, доступності приміщень для відвідувачів, так і вимог до самого робочого місця регулюєдержавний будівельний норматив – ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»,розміщений за адресою: http://dbn.at.ua/load/1-1-0-287. Цей документ містить окремий розділ із вимогами до робочих місць людей із обмеженою мобільністю, їх евакуації тощо.

Отже, створення спеціальних умов на робочому місці для працівника з інвалідністю потребує вжиття додаткових заходів. Вартість створення спеціальних умов на робочому місці для працевлаштування людини з інвалідністю залежить від конкретних заходів, яких слід вжити роботодавцю з огляду на функціональні обмеження або потреби працівника: вони можуть нічого не коштувати роботодавцю (наприклад, коригування робочого часу або організація роботи тощо), бути досить простими та дешевими, а можуть бути і складними та потребувати значних вкладень.

Приклад з українського досвіду

Мережа супермаркетів «Сільпо»: «У нас є працівники, що мають другу та третю групи інвалідності по зору та слуху. Вони обіймають посади касирів, продавців, охоронців. Пристосування робочих місць під працівників із вадами слуху не потребує значних витрат: ми розміщуємо на їхньому робочому місці таблички, які допомагають їм спілкуватися з покупцями. На бейджі такого працівника є наклейка з перекресленим вухом. Якщо виникають труднощі в спілкуванні з колегами з вадами слуху, ми долаємо їх за допомогою паперу та ручки. Для працівників ми пропонуємо гідну та стабільну оплату праці, кар’єрне зростання, офіційне працевлаштування та дружній колектив. Від них вимагається лише бажання працювати та вік від 18 років».

Більшості працівників з інвалідністю за умови раціонального підбору роботи та визначення робочих функцій не потрібні суттєві пристосування робочого місця.

  

Корисні посилання 

 

Корисні поради та приклади щодо облаштування робочих місць для працівників із різними типами інвалідності можна знайти:

Практичну інформацію щодо працевлаштування та зайнятості людей з інвалідністю можна знайти: 

 

Державна допомога роботодавцям на створення робочих місць для людей з інвалідністю  

Узагальнення щодо порядку заохочення роботодавців, які працевлаштовують людей з інвалідністю, подано в табл. 3.

 

Таблиця 3. Механізми заохочення роботодавців до створення робочих місць для людей з інвалідністю

Різновид державної допомоги

Призначення

Отримувач

Джерело фінансування

Нормативно-правовий акт

Цільова

по­зика

Створення ро­бочих місць для працевлашту­вання інвалідів

Роботодавці, які вико­нали норматив зі створення робочих місць для інвалідів і отримали

фінансову допомогу на безповоротній ос­нові

Безвідсоткову ці­льову позику і фінансову допо­могу надає Фонд соціаль­ного захисту інвалідів на пово­ротній основі – упродовж трьох років

Порядок викорис­тання суми адміністративно-господарських сан­кцій та пені за невиконання нор­мативу робочих місць для праце­влаштування інвалідів, що на­дійшли до державного бюджету.

Затверджений пос­тановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №70

Фінансова допомога на поворотній основі

Працевлашту­вання інвалідів шляхом ство­рення спеціальних ро­бочих місць

Фінансова допомога на безповорот­ній основі

Працевлашту­вання інвалідів шляхом ство­рення спеціальних ро­бочих місць

За умови виконання нормативу зі ство­рення робочих місць для працевлашту­вання інвалідів

Надає Фон­д соціального захисту інвалідів один раз на рік

Дотації

Створення до­даткових спеціальних ро­бочих місць для працевлашту­вання інвалідів, зареєстрованих у службі зайня­тості

Роботодавці, які вико­нали норматив зі створення робочих місць для інвалідів і працевлаштовують інвалідів понад квоту

Надає Фон­д загально­обов’язкового державного соціа­льного страхування України на випа­док безробіття

Порядок надання роботодавцю до­тації на створення додаткових робо­чих місць для працевлаштування безробітних.

Затверджений Наказом Міністер­ства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 р. №1

Створення до­даткових робочих місць для працевлаш­тування безробітних (за рахунок коштів Фонду загаль­нообов’язкового державного со­ціального страхування України на ви­падок безробіття)

Роботодавці, які вико­нали норматив зі створення робочих місць для інвалідів

Надає Фонд соціального захисту інвалідів

Порядок надання дотації роботода­вцю за рахунок коштів Фонду соці­ального захисту інвалідів на ство­рення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєст­рованих у державній службі зайнятості.

Затверджений постановою Кабі­нету Міністрів України від 27 гру­дня 2006 р. №1836.

Безвідсоткову цільову позикуна створення робочих місць для працевлаштування інвалідів

Надаютьроботодавцям, які:

  • виконали норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів і у році звернення або у році, що передує йому, отримали фінансову допомогу на безповоротній основі;
  • мають штатних працівників не більше ніж вісім осіб;
  • сплатили суму санкцій та пеню.

Підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів цільові позики надають за рішенням Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Позику не надають роботодавцям, які:

  • не зареєстровані у відділенні ФСЗІ, за винятком роботодавця, який має кількість штатних працівників до восьми осіб;
  • мають заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством, суми санкцій та пені;
  • не подали до відділення ФСЗІ звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів протягом останнього року;
  • протягом останнього року зменшили кількість (штат) інвалідів, що працюють на їхньому підприємстві;
  • протягом шести місяців, що передують місяцю розгляду питання стосовно надання позики, порушували ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», внаслідок чого до них було застосовано санкції;
  • не забезпечили належного виконання попереднього договору, укладеного з відділенням ФСЗІ;
  • визнані банкрутом або стосовно яких порушено справу про банкрутство.

Розмір позики визначає відділення ФСЗІ на підставі наданих роботодавцем техніко-економічних обґрунтувань і кошторисів. Кошти позики відділення ФСЗІ перераховують на рахунки, відкриті роботодавцями в територіальних органах Державного казначейства.

Цільова позика є безвідсотковою і надається із терміном повернення до трьох років. Термін повернення обчислюється з дати перерахування коштів на рахунок відділення ФСЗІ до повного їх погашення. Термін і порядок повернення позики зазначаються у договорі про надання такої позики, де також фіксуються зобов’язання та зазначається неможливість односторонньої відмови від виконання зобов’язань або зміни умов договору.

Робочі місця для працевлаштування інвалідів, створені за рахунок коштів позики, не може бути скорочено протягом трьох років із дати завершення виконання умов договору про надання позики.

 

Поворотну фінансову допомогу на працевлаштування інвалідів шляхом створення спеціальних робочих місць

Надають роботодавцям, які:

  • виконали норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів і у році звернення або у році, що передує йому, отримали фінансову допомогу на безповоротній основі;
  • мають кількість штатних працівників не більше за вісім осіб;
  • сплатили суму санкцій та пеню.

Підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів фінансова допомога надається за рішенням Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Фінансову допомогу не надають роботодавцям, які:

  • не зареєстровані у відділенні ФСЗІ, за винятком роботодавця, який має кількість штатних працівників до восьми осіб;
  • мають заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством, суми санкцій та пені;
  • не подали до відділення ФСЗІ звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів протягом останнього року;
  • протягом останнього року зменшили кількість (штат) інвалідів, що працюють на їхньому підприємстві;
  • протягом шести місяців, що передують місяцю розгляду питання стосовно надання позики, порушували ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», внаслідок чого до нього застосовано санкції;
  • не забезпечили належного виконання попереднього договору, укладеного з відділенням ФСЗІ;
  • визнані банкрутом чи стосовно яких порушено справу про банкрутство.

Розмір фінансової допомоги визначає відділення ФСЗІ на підставі наданих роботодавцем техніко-економічних обґрунтувань і кошторисів. Кошти допомоги відділення ФСЗІ перераховують на рахунки, відкриті роботодавцями в територіальних органах Державного казначейства.

Фінансова допомога на поворотній основі є безвідсотковою і надається із терміном повернення до трьох років. Термін повернення обчислюється з дати перерахування коштів на рахунок відділення ФСЗІ до повного їх погашення. Термін і порядок повернення фінансової допомоги зазначаються у договорі про надання такої допомоги, де також фіксуються зобов’язання та зазначається неможливість односторонньої відмови від виконання зобов’язань або зміни умов договору.

Робочі місця для працевлаштування інвалідів, створені за рахунок коштів фінансової допомоги, не може бути скорочено протягом трьох років з дати завершення виконання умов договору про надання позики.

Безповоротну фінансову допомогу на працевлаштування інвалідів шляхом створення спеціальних робочих місць

Надають роботодавцям, які:

  • виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб із інвалідністю;
  • у році звернення за допомогою не отримували у відділенні ФСЗІ допомоги на безповоротній основі за аналогічним напрямом використання коштів.

Підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів фінансова допомога надається за рішенням Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Фінансову допомогу не надають роботодавцям, які:

  • не зареєстровані у відділенні ФСЗІ, за винятком роботодавців, які мають кількість штатних працівників до восьми осіб;
  • мають заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством, суми санкцій та пені;
  • не подали відділенню ФСЗІ звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів протягом останнього року;
  • протягом останнього року зменшили кількість (штат) інвалідів, що працюють на їхньому підприємстві;
  • протягом шести місяців, що передують місяцю розгляду питання стосовно надання позики, порушували ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», внаслідок чого до нього застосовано санкції;
  • не забезпечили належного виконання попереднього договору, укладеного з відділенням ФСЗІ;
  • визнані банкрутом чи стосовно яких порушено справу про банкрутство.

Розмір фінансової допомоги визначає відділення ФСЗІ на підставі наданих роботодавцем техніко-економічних обґрунтувань і кошторисів. Кошти допомоги відділення ФСЗІ перераховують на рахунки, відкриті роботодавцями в територіальних органах Державного казначейства.

Робочі місця для працевлаштування інвалідів, створені за рахунок коштів фінансової допомоги, не може бути скорочено протягом трьох років з дати завершення виконання умов договору про надання позики.

Дотацію на заробітну плату працівника, зареєстрованого у службі зайнятості

Надають роботодавцям, які:

  • працевлаштовують на підприємстві (в установі, організації) на термін понад два роки безробітного інваліда працездатного віку;
  • виконали норматив зі створення робочих місць для інвалідів і працевлаштовують інвалідів понад квоту;
  • працевлаштовують особу з інвалідністю, для якої не потрібно створення спеціального робочого місця або це спеціальне робоче місце роботодавець створює за власний рахунок.

Дотацію не надають роботодавцям, які:

  • перебувають на обліку як платники внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття менше ніж три місяці;
  • мають заборгованість за страховими внесками, нараховану пеню та фінансові санкції за порушення норм ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
  • не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
  • протягом останніх трьох місяців скорочували кількість працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний, а фізичним особам –підприємцям, у разі, якщо вони не використовували найманої праці протягом останніх трьох місяців;
  • належать до бюджетних або неприбуткових організацій.

Дотація може надаватися щомісяця протягом одного року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату працівника.Витрати мають у своєму складі основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», і суму страхових внесків на соціальне страхування. Розмір дотації не може перевищувати середнього рівня заробітної плати всіх видів економічної діяльності у відповідній сфері на місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць.

Дотація на заробітну плату людини з інвалідністю надається за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд). Розгляд питання про можливість надання роботодавцю дотацій здійснює створена Фондом комісія упродовж 10 днів на підставі:

1) інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою 3-ПН або листа роботодавця з його попередньою згодою на працевлаштування безробітного;

2) письмової згоди роботодавця на працевлаштування з наданням дотації на відповідне робоче місце безробітного за направленням служби зайнятості;

3) довідки роботодавця про відсутність скорочення на підприємстві протягом останніх трьох місяців чисельності (штату) працівників за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується безробітний; а для фізичних осіб – підприємців – довідки про використання найманої праці протягом останніх трьох місяців, що підтверджує центр зайнятості, а в разі працевлаштування безробітних інвалідів – довідки про виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на дату звернення;

4) відомостей центру зайнятості про перебування у нього на обліку роботодавця як платника внесків загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не менше ніж три місяці та про відсутність на дату звернення (дата письмової згоди роботодавця на направлення на працевлаштування безробітного) заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду, нарахованої пені, фінансових санкцій за порушення норм ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Висновок комісії передається директору центру зайнятості за місцем перебування на обліку роботодавця як платника внесків загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. У разі ухвалення позитивного рішення, роботодавцю протягом п’яти календарних днів направляється проект договору між центром зайнятості та роботодавцем про надання дотації.

У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років із дня працевлаштування у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, зокрема, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату, за згодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП), через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (частина третя ст. 38 КЗпП), а також у разі встановлення недостовірності поданих роботодавцем даних, використання дотації з порушенням законодавства центр зайнятості припиняє виплату дотації.

У разі переведення працівника за його згодою з робочого місця, на яке надавалася дотація (якщо він працював на ньому понад три місяці), на постійну роботу в іншому робочому місці на одному підприємстві зі збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами надання дотації, виплата дотації не припиняється. Роботодавець протягом п’яти робочих днів повідомляє центру зайнятості про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.

Центр зайнятості не рідше ніж один раз на півроку, відповідно до затвердженого плану або за письмовим зверненням фізичної чи юридичної особи про факти порушень роботодавцем умов надання дотації, перевіряє достовірність поданих роботодавцем даних, які є підставою для надання дотації.

 

Дотація на пристосування робочого місця для потреб інваліда

Надається роботодавцям, які виконали норматив зі створення робочих місць для інвалідів.

Дотація не надається роботодавцям, які:

  • не зареєстровані у ФСЗІ;
  • не зареєстровані як платники страхових внесків загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
  • не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за попередній звітний період;
  • не подавали звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів протягом останнього року;
  • мають на дату звернення заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого законодавством, та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату таких платежів і санкцій;
  • порушували ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» протягом шести місяців, що передували місяцю розгляду питання про надання дотації, внаслідок чого до них застосовано санкції;
  • скорочували чисельність (штат) працюючих інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується інвалід, протягом останніх шести місяців;
  • визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;
  • не забезпечили належного виконання умов попереднього договору про працевлаштування інваліда, відповідно до якого їм надавали дотацію.

Розмір дотаціїна створення одного спеціального робочого місця для працівника з інвалідністю не має перевищувати 40 мінімальних заробітних плат.

Дотацію надають роботодавцю за місцем його реєстрації як платника страхових внесків загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Питання про можливість надання дотації центр зайнятості розглядає на підставі поданих роботодавцем:

1) інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою 3-ПН або листа про його згоду на працевлаштування інваліда шляхом створення спеціального робочого місця;

2) довідки, підтвердженої центром зайнятості, про те, що протягом останніх шести місяців роботодавець не здійснював реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення чисельності (штату) інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується інвалід;

3) письмової згоди роботодавця (на виданому центром зайнятості направленні на працевлаштування) щодо прийняття інваліда на спеціальне робоче місце;

4) розрахунку розміру дотації на створення спеціального робочого місця;

5) рішення комісії або регіональної комісії у разі розгляду питання про доцільність надання дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів.

Підготовлені документи передають до територіального відділення ФСЗІ для ухвалення остаточного рішення щодо надання дотацій. Після цього, між центром зайнятості, ФСЗІ та роботодавцем укладається тристоронній договір встановленої форми. Форму приблизного договору про працевлаштування інваліда та надання дотації можна знайти на веб-сторінці ФСЗІ за адресою: http://www.ispf.gov.ua/ShowPage.aspx?PageID=201.

Спеціальне робоче місце вважається створеним, якщо туди працевлаштували людину з інвалідністю. Після укладення договору та використання роботодавцем дотацій, центри зайнятості разом із територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів щокварталу протягом двох років перевіряють відомості про його виконання.

Нормативні документи не передбачають дотацій на додаткові послуги для супроводу особи з інвалідністю на робочому місці.

У разі розірвання трудового договору з інвалідом, працевлаштованим за направленням центру зайнятості, за ініціативою роботодавця до закінчення двох років з дня прийняття його на роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення чисельності (штату) (пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України), за згодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України) або через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 Кодексу законів про працю України), отриману дотацію має бути повернуто територіальному відділенню Фонду в повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період отримання дотації.

 

Приклад з українського досвіду

На ЗАТ Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» за участі центру зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів створено спеціальне робоче місце для людини з інвалідністю. Вона працює обробником лишків штахетки. Жінка має зручне крісло, яке регулюється, спеціально придбану для неї лампу. Робота не є важкою для неї і свою норму жінка виконує нарівні з усіма.

Звісно, при пристосуванні робочих місць не можна орієнтуватися лише на державну допомогу, оскільки більшість пристосувань можна виконати за відносно незначних витрат, які роботодавець здатен здійснити самостійно, без отримання державних дотацій.

ЗУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 6.10.2005 р. №2961-ІУ

Затверджений Наказом Мінбуду від 02.11.2006 р. № 362 і чинний з 1 травня 2007 р.

Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затверджений постановою КМУ від 31 січня 2007 р. №70 (з відповідними доповненнями).

Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затверджено постановою КМУ від 31 січня 2007 р. №70 (з відповідними доповненнями).

Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затверджено постановою КМУ від 31 січня 2007 р. №70 (з відповідними доповненнями).

Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 р. №1 (з відповідними доповненнями).

Форму затверджено наказом Державного центру зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів від 19 листопада 2007 р. №91/109.

Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1836 із відповідними доповненнями)