Поради щодо спілкування з людьми, які мають інвалідність

Спілкування з людьми, які мають інвалідність

Загальні правила

  • Якщо не знаєте як спілкуватися з людиною, яка має інвалідність, запитайте у неї, як їй буде зручніше;
  • Будьте собою;
  • Пам’ятайте, що незалежно від того, має людина інвалідність чи ні, усі люди різні, тому загальні правила не є однозначними, потрібно шукати окремий підхід до кожної особи;
  • У спілкуванні з людиною з інвалідністю необхідно враховувати не лише її індивідуальні особливості, стан здоров’я, але також умови зовнішнього середовища;
  • Намагайтеся розмовляти з такою людиною зрозумілою їй мовою;
  • Спілкування має бути збалансованим, тобто для встановлення дружніх та довірливих стосунків потрібно спілкуватись на різні теми, не обмежуючись лише робочими справами, поділяти спільні інтереси. Якщо планується спільне дозвілля, запрошуйте усіх та потурбуйтесь про те, щоб усі могли гарно відпочити та не мали проблем у спілкуванні;
  • Зважаючи на індивідуальні особливості людини та умови, у яких вона перебуває під час розмови, використовуйте різні форми спілкування з нею: усне та письмове. Таким чином, обидві сторони зможуть висловити свою думку та зрозуміти один одного;
  • Уникайте вживання ярликів на кшталт  «інвалід», «жертва», «неповноцінна» людина, «каліка», «відсталий», «хворий», «даун». Використовуйте нейтральні слова та вислови, на кшталт: «людина, яка перенесла…», «людина, яка має…»;
  • Під час розмови з людиною, яка має інвалідність, звертайтесь безпосередньо до неї, а не до супроводжуючого або сурдоперекладача, які присутні при розмові;
  • Якщо Ви знайомитесь з людиною, яка має інвалідність, цілком природно потиснути їй руку: навіть тим, кому важко рухати рукою або хто користується протезом;
  • Будьте терплячими, гнучкими та готовими підтримати людину;
  • Будьте уважними у спілкуванні, поважайте співрозмовника;
  • Якщо людині потрібно більше часу для виконання якогось завдання, не підганяйте її, будьте терплячими. Перед початком роботи важливо чітко пояснити яким має бути результат, запитати чи зрозуміло як треба виконувати роботу. Якщо ж ні, тоді людині необхідно у зрозумілій для неї формі пояснити як саме виконувати завдання;
  • Не варто нав’язувати свою допомогу, краще від самого початку дізнатись у людини якої саме допомоги вона потребує;
  • Якщо Ви пропонуєте допомогу, чекайте поки її приймуть, а потім запитайтещо і як робити;
  • Якщо ж людина відмовилась від Вашої допомоги, поважайте її вибір, пам’ятайте, що особиста свобода важлива для кожного;
  • З першого робочого дня варто сказати людині, що вона може звернутись за допомогою і не потрібно цього соромитись. Якщо є можливість, знайдіть наставника або колегу, який допоможе адаптуватись до нового колективу.
  • Варто організовувати щотижневі зустрічі колективу, на яких буде заохочуватись робота працівників та надаватиметься зворотній зв’язок для підтримання безпечних та комфортних умов, що відповідають індивідуальним потребам людини та забезпечують ефективне виконання робочих обов’язків;
  • Пам’ятайте, що інвалідний візок – це частина недоторканого простору людини з інвалідністю, тому не опирайтеся на нього.
  • Фокусуйтеся не на інвалідності людини, а на її особистості, або на проблемі, яку Ви з нею обговорюєте;
  • Якщо Ви не знаєте що робити, запитайте!
  • Якщо це можливо, розташуйтеся так, щоб Ваше обличчя було на одному рівні з обличчям співрозмовника;

 

Правила спілкування з людьми, які мають вади зору

  • Зустрічаючись з людиною, яка має вади зору, обов’язково  назвіть себе та тих людей, які прийшли з Вами;
  • Запропонуйте людині свою руку;
  • Коротко опишіть де Ви знаходитесь;
  • При описі місця знаходження використовуйте фрази, які описують запах, слух, відстань;
  • Завжди звертайтеся напряму до людини з вадими зору, а не до супроводжуючого її;
  • Завжди називайте себе на ім’я;
  •  Якщо Ви читайте для людини, яка погано бачить, спочатку розкажіть їй про те, що Ви збираєтеся читати. Не пропускайте інформацію, якщо Вас про це не попросять.

 

Правила спілкування з людьми, які мають вади слуху

  • Розмовляючи з людиною, яка має поганий слух, дивіться прямо на неї;
  • Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я, помахайте їй рукою або легенько похлопайте по плечу. Намагайтеся встановити з нею зоровий контакт, висловлюйте свою думку чітко і лаконічно;
  • Говоріть рівно, не варто надмірно підкреслювати що-небудь;
  • Якщо Вас просять кількаразово повторити щось, спробуйте перефразувати сказане;
  • Не загороджуйте своє обличчя руками, волоссям чи якими-небудь предметами;
  • Не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте фрази-містки до інших тем на кшталт: «Добре, тепер ми можемо обговорити…»
  • Якщо в усній взаємодії існують труднощі, запитайте, чи не буде простіше підтримувати зв’язок у переписці. Повідомлення мають бути простими і лаконічними;
  •  Якщо Ви повідомляєте інформацію, яка містить число чи адресу, напишіть її, передайте по факсу чи електронною поштою так, щоб людина змогла їх точно зрозуміти.

 

Правила спілкування з людьми, які мають труднощі у спілкуванні

  • Не ігноруйте людей, яким важко говорити, бо зрозуміти їх – у Ваших цілях;
  • Не перебувайте людину. Починайте говорити лише тоді, коли переконаєтесь, що вона договорила;
  • Уважно вислухайте людину. Будьте терплячими, зачекайте поки людина сама закінчить фразу;
  • Не виправляйте людину і не закінчуйте думку за неї;
  • Не намагайтеся пришвидшити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, займе у Вас більше часу;
  • Підтримуйте візуальний контакт зі співрозмовником;
  • Не робіть вигляд, що Ви зрозуміли співрозмовника, якщо насправді Ви не зрозуміли, що Вам сказали.

 

Правила спілкування з людьми, які мають психічні розлади

  • Не треба думати, що люди, які мають психічні розлади, обов’язково потребують додатковоїдопомогита спеціального поводження;
  • Спілкуйтеся з людьми, які мають психічні розлади, як з особистостями. Не варто робити передчасних висновків на основі досвіду спілкування з іншими людьми з такою ж формою інвалідності;
  • Міфом є думка, що люди, які мають психічні розлади, більше за інших схильні до насильства.

 

Правила спілкування з людьми, які мають затримки розвитку

  • Звертайтеся напряму до людини;
  • Якщо це необхідно, використовуйте ілюстрації та фотографії для підтримання Вашої думки;
  • Висловлюйтеся чітко і по справі;
  • Намагайтеся не використовувати кліше та ідіом, якщо Ви не впевнені, що людина їх знає та зможе зрозуміти;
  •  Спілкуючись з людьми із затримкою розвитку, порушуйте ті ж самі теми, які Ви обговорюєте з іншими людьми.